Frank A. Chervenak, Renee McLeod-Sordjan, Susan L. Pollet, Monique De Four Jones, Mollie R. Gordon, Adriann Combs, Eran Bornstein, Dawnette Lewis, Adi Katz, Ashley Warman, Amos Grьnebaum "Акушерське насильство — хибний термін"
Термін «акушерське насильство» використовується в законодавчій термінології декількох країн для захисту жінок від насильства та зловживань під час вагітності та пологів. Згодом його значення було розширено так, щоб він охоплював спектр акушерських процедур, таких як індукція пологів, епізіотомія та кесарів розтин. Після цього цей термін почали використовувати і в рецензованій літературі. Термін «акушерське насильство» може сприйматися як доволі сильний та емоційно заряджений, що може призводити до непорозумінь або хибних уявлень. Його можуть інтерпретувати як натяк на навмисний акт насильства з боку медичних працівників, в той час коли їхні дії можуть бути наслідком системних проблем, недостатньої підготовки персоналу чи непорозумінь, а не умисного насильства. «Зневажливе/аб’юзивне поводження» — це більш широкий термін, який може охоплювати ширший діапазон моделей поведінки та дій. Термін «насильство» зазвичай означає навмисне застосування фізичної сили з метою заподіяння шкоди, травми або збитків іншій особі, тоді як «зневажливе/аб’юзивне поводження» є більш загальним терміном і стосується зловживання, заподіяння шкоди або надмірного контролю що здійснюються щодо іншої особи (зокрема — медичні процедури без згоди пацієнта, вербальні образи, неповага, дискримінація та стигматизація або зневага, недогляд — лише кілька прикладів, цей список можна продовжити). У дискурсі необхідно виходити за межі терміну «акушерське насильство», і в той же час визнавати та долати структурні виміри аб’юзивних акушерських практик. Подібно до цього, ми не використовуємо термін «психіатричне насильство» щодо коректно застосованих професійних процедур у психіатрії, таких як електрошокова терапія, або термін «нейрохірургічне насильство», коли свердлять трепанаційний отвір. Використання терміну «зневажливе/аб’юзивне поводження
в медицині» замість більш вузького терміну «акушерське насильство» є доречнішим і застосовним до всіх спеціальностей у випадках непрофесійних зловживань та неприпустимого поводження, зокрема упередженої допомоги, недогляду, емоційного (вербального) насильства або фізичного насильства, включно з виконанням процедур, які є непотрібними, не показаними або
здійснюються без інформованої згоди пацієнта.
Читати статтю
С. І. Жук "Ефективність комбінованої пероральної контрацепції Дровеліс (естетрол/ дроспіренон) у лікуванні дисменореї та формуванні сприятливого профілю кровотеч відміни"
Дисменорея є однією з найпоширеніших причин зниження якості життя у підлітків та молодих жінок, що часто потребує медикаментозної корекції. Комбіновані пероральні контрацептиви залишаються одним із найбільш ефективних методів контролю больового синдрому при менструаціях та регуляції циклічних гормональних змін. Особливий інтерес викликає сучасний препарат, що містить естетрол (E4), природний естроген з унікальним фармакологічним профілем та селективною дією на ядерні й мембранні естрогенові рецептори та тканини. Комбінація естетролу з дроспіреноном у складі препарату Дровеліс забезпечує ефективну контрацепцію та водночас сприяє зменшенню інтенсивності дисменореї, стабілізації ендометрія і формуванню передбачуваного профілю кровотеч відміни. Селективність естетролу дозволяє досягти ефективної регуляції репродуктивної системи при потенційно більш сприятливому системному профілю безпеки. Клінічні дані свідчать, що застосування Дровеліс супроводжується зменшенням частоти та інтенсивності болю, доброю переносимістю та передбачуваним характером кровотеч відміни. Висока прихильність пацієнток до терапії пов’язана зі стабільним гормональним профілем, низькою частотою незапланованих кровотеч та сприятливим профілем побічних ефектів. Використання Дровеліс є сучасною та ефективною стратегією лікування дисменореї та зменшення частоти кровотеч відміни у підлітків та молодих жінок, які потребують використання контрацепції та страждають на дисменорею.
Читати статтю
А. А. Суханова "Мікробіом, естрогени та трансдермальний спрей Лензетто: безпечна стратегія менопаузальної гормональної терапії"
Трансдермальний спрей Лензетто забезпечує стабільну системну доставку естрадіолу при мінімальному системному навантаженні, що дозволяє ефективно контролювати симптоми менопаузи у перименопаузі та постменопаузі. Його дія не залежить від кишкового метаболізму, що знижує ризик формування активних метаболітів і потенційного естроген-залежного дисбіозу. Клінічні дослідження демонструють високу ефективність і переносимість препарату при тривалому застосуванні, а також стабільну плазмову концентрацію естрадіолу, що дозволяє індивідуалізувати терапію. Спрей Лензетто є науково обґрунтованим і безпечним інструментом персоналізованої гормонозамісної терапії.
Читати статтю
Огляд рекомендацій настанови NICE NG247 2025 року "Харчування та контроль ваги під час вагітності"
У клінічній практиці акушера-гінеколога питання харчування постають не епізодично, а майже на кожному етапі ведення жінки, що має репродуктивні плани: ще до вагітності — під час консультування щодо прегравідарної підготовки та профілактики дефіциту вітамінів і мікронутрієнтів; під час вагітності — у розмовах про раціон, приріст маси тіла та харчові добавки; після пологів — у підтримці грудного вигодовування та обговоренні питань прикорму.
Настанова Національного інституту здоров’я і досконалості медичної допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence, NICE) NG247 (2025) «Харчування матері та дитини» (Maternal and child nutrition) пропонує системний, практично орієнтований підхід до цих питань.
Читати статтю
С. Р. Галич "Ендометріоз: еволюція клініко- патогенетичних уявлень та міждисциплінарний підхід"
Ендометріоз є поширеним хронічним естроген-залежним захворюванням із мультифакторним патогенезом, що супроводжується больовим синдромом, порушенням репродуктивної функції та зниженням якості життя. Незважаючи на тривалу історію вивчення, уявлення про його патогенез зазнали суттєвої еволюції. Проаналізовано розвиток клініко-патогенетичних концепцій ендометріозу та обґрунтовано сучасний міждисциплінарний підхід до його розуміння й лікування.
Проведено аналіз історичних джерел, сучасних оглядових публікацій, клінічних настанов і результатів фундаментальних досліджень щодо імунних, гормональних та нейрогенних механізмів ендометріозу.Показано, що імплантаційна теорія ретроградної менструації не повністю пояснює клінічну гетерогенність і хронічний перебіг захворювання. Сучасні дані свідчать про роль імунної дисрегуляції, локальної гормональної автономії, запальних процесів, нейроангіогенезу та центральної сенситизації у формуванні та підтриманні патологічного процесу. Це дозволяє розглядати ендометріоз як системний нейроімунно-ендокринний розлад. Еволюція патогенетичних уявлень про ендометріоз від локальної імплантаційної моделі до інтегративної системної концепції зумовлює необхідність персоналізованого та міждисциплінарного підходу до ведення пацієнток.
Читати статтю
О. О. Білодід "Довготривала терапія ендометріозу: ефективність у зменшенні болю та профілактиці рецидивів при збереженій чутливості до прогестерону"
Ендометріоз є хронічним естроген-залежним захворюванням, що супроводжується тазовим болем і високим ризиком рецидивів після хірургічного лікування. Дієногест 2 мг (Савіс) забезпечує комплексну терапію на молекулярному та клінічному рівнях: пригнічує проліферацію ендометріоїдної тканини, зменшує запальні процеси, відновлює чутливість до прогестерону, контролює больовий синдром і має безпечний профіль при тривалому застосуванні. Клінічні дослідження демонструють, що тривала терапія (1–5 років) значно зменшує біль, підтримує рівень естрадіолу у межах «терапевтичного вікна», знижує частоту рецидивів ендометріом та забезпечує стабілізацію патологічного процесу. Ефективність збереження терапевтичного результату пов’язана з модифікацією співвідношення прогестеронових рецепторів B/A і впливом на молекулярні механізми прогресування захворювання. Тривала терапія дієногестом є ефективним та безпечним підходом для довготривалого контролю симптомів ендометріозу та профілактики його рецидивів.
Читати статтю
Рекомендації Міжнародної федерації гінекологів та акушерів (FIGO, 2025) "Тактика ведення вагінальних пологів у жінок з рубцем на матці після кесаревого розтину"
Глобальне зростання частоти виконання кесаревого розтину (КР) викликало підвищення уваги до вагінальних пологів після кесаревого розтину (ВПКР) як безпечної та ефективної альтернативи повторному КР серед ретельно відібраної групи жінок. Рекомендації FIGO з належної практики містять доказово обґрунтовані положення з ведення ВПКР. Частота успішних ВПКР коливається від 60 до 80 %, при цьому найвища ймовірність успіху спостерігається серед жінок з вагінальними пологами і одним КР у анамнезі, інтервалом між пологами більше 18 місяців, індексом маси тіла < 30 кг/м2 та спонтанним початком пологової діяльності. Хоча основним занепокоєнням є ризик розриву матки, його частота залишається низькою — приблизно 0,3–0,7 % у жінок з одним попереднім КР із поперечним розрізом в нижньому сегменті матки. Результати порівняльних
досліджень свідчать, що наслідки ВПКР для матерів та новонароджених зазвичай є подібними або кращими, ніж після планового повторного КР, при цьому знижується частота материнської смертності й інфекційних ускладнень та скорочується строк госпіталізації. У цьому документі приділяється увага належному консультуванню пацієнток, готовності закладу до екстреного виконання КР та важливості безперервного моніторингу стану плода під час пологів. Належне впровадження ВПКР є стратегією зменшення кількості зайвих повторних операцій, поліпшення результатів для матері й дитини та підтримки поінформованого вибору жінки.
Читати статтю
Настанови Товариства планування сім’ї (США) та Товариства медицини матері і плода (SMFM, 2025) "Медикаментозний аборт у терміні вагітності від 14 0/7 до 27 6/7 тижнів"
Надано науково обґрунтовані рекомендації стосовно проведення медикаментозного аборту у терміні вагітності від 14 0/7 до 27 6/7 тижнів з акцентом на застосування комбінації міфепристону з мізопростолом та моно-застосування мізопростолу. Кілька рандомізованих досліджень медикаментозного аборту у терміні вагітності 14 0/7 – 27 6/7 тижнів демонструють, що
пероральний прийом 200 мг міфепристону перед застосуванням мізопростолу підвищує ефективність (завершення аборту через 24 або 48 годин), порівняно із моно-застосуванням мізопростолу. Дослідження й надалі оцінюють різні дози, шляхи введення та інтервали застосування мізопростолу. Якщо міфепристон недоступний, ефективними є кілька схем мізопростолу з разовою дозою ≥ 200 мкг. Додаткове застосування осмотичних дилататорів показало обмежену користь. Важливо індивідуалізувати допомогу з урахуванням доцільності зниження дози мізопростолу в умовах обмежених ресурсів у терміні ≥ 24 0/7 тижнів гестації (або за відповідного розміру матки). Застосування мізопростолу за наявності в анамнезі ≥ 2 кесаревих розтинів асоціюється з підвищеним ризиком розриву матки, порівняно з одним кесаревим розтином або його відсутністю, проте цей ризик залишається низьким.
Читати статтю
Оновлення Практичних рекомендацій Американського коледжу акушерів-гінекологів (ACOG) № 215 «Вагініт у невагітних пацієнток» "Одночасне лікування сексуального партнера для запобігання рецидивам бактеріального вагінозу"
Читати статтю
