Статті
С. І. Жук "Ускладнення гістероскопії: види, фактори ризику, клінічні прояви та методи профілактики"
Малоінвазивні гінекологічні втручання стали важливим стандартом сучасної практики, замінивши значну частину відкритих операцій завдяки кращому профілю безпеки та ефективності. Зокрема, гістероскопія асоціюється зі швидшим відновленням пацієнток, менш вираженим післяопераційним болем, коротшою госпіталізацією та вищою задоволеністю жінок порівняно
з лапаротомією. Водночас під час гістероскопії можливі рідкісні, проте потенційно катастрофічні ускладнення. Застосування рідинних середовищ для розширення порожнини матки (дистензійних середовищ) може супроводжуватися специфічними ризиками; у літературі широко описані такі серйозні ускладнення, як синдром внутрішньосудинної абсорбції, електролітні порушення та раптовий серцево-судинний колапс. Механічні ускладнення (перфорація матки, кровотеча, газова емболія), попри невисоку загальну частоту, можуть сприяти швидкому погіршенню стану пацієнтки та призводити до тяжких наслідків за відсутності вчасної діагностики й лікування.
Читати статтю
В. І. Медведь "Важливо залишатися собою"
У час, коли медицина дедалі частіше говорить мовою ринку, реклами й «унікальних порятунків», лікареві особливо важливо не втратити головного — клінічного мислення, професійної стриманості та відповідальності перед пацієнтом.
У своєму авторському нарисі професор Володимир Медведь розмірковує про межу між професійним інформуванням і медичним піаром, а також наводить два клінічні випадки з практики відділення внутрішньої патології вагітних. В обох ситуаціях йшлося не про героїчний «порятунок», а про сумлінну, виважену й доказово обґрунтовану роботу — зокрема про рішення на користь програмованих вагінальних пологів там, де інші фахівці наполягали на плановому кесаревому розтині.
Цей текст — не лише клінічний розбір, а й професійна позиція: залишатися лікарем, діяти відповідно до показань, не підміняти медицину саморекламою і не робити операцію там, де для неї немає підстав.
Читати статтю
"Майстер-клас Besins Healthcare «Прогестерон у попередженні розладів репродуктивного здоров’я та лікуванні “великих акушерських синдромів”»"
На початку цього року в Києві відбувся майстер-клас «Прогестерон у попередженні розладів репродуктивного здоров’я та лікуванні “великих акушерських синдромів”». Організатором заходу стала міжнародна фармацевтична компанія Besins Healthcare — сімейний бізнес з історією, що бере початок у 1885 році. Це була професійна зустріч, присвячена складним і надзвичайно важливим питанням акушерства, гінекології та репродуктивної медицини. Втім в нинішній Україні будь-яка розмова про жіноче здоров’я, вагітність, народження дітей і майбутнє родини неминуче звучить глибше, ніж просто фахова дискусія. За кожною клінічною темою стоїть людський вимір: тривога жінки, відповідальність лікаря, надія сім’ї, цінність кожної бажаної вагітності. Які сучасні підходи до збереження вагітності на ранніх і пізніх термінах варто застосовувати в нинішніх умовах? Як запобігти розвитку прееклампсії? Які підходи доцільно використовувати в програмах допоміжних репродуктивних технологій, щоб досягти найважливішого результату — народження доношеної здорової дитини? Відповіді на ці та інші важливі запитання прозвучали у виступах спі-
керів майстер-класу — провідних фахівців України.
Читати статтю
О. М. Юзько "35 років успіху репродуктивної медицини в Україні"
Українська репродуктивна медицина пройшла шлях від перших експериментальних досліджень і створення лабораторій репродукції людини до сучасної системи допоміжних репродуктивних технологій, яка поєднує високотехнологічну клінічну практику, професійну самоорганізацію, державне фінансування окремих програм і міжнародне визнання. 19 березня 1991 року в Харкові народилася перша в Україні дитина після запліднення in vitro. Від цієї дати українська репродуктивна медицина відлічує 35 років розвитку, професійних здобутків, технологічних проривів і нових викликів.
Читати статтю
А. А. Суханова "Сучасні стратегії менопаузальної гормональної терапії: вісь естрогени–мікробіота як клінічний критерій вибору трансдермальних форм естрадіолу"
Останні фундаментальні дослідження переконливо демонструють існування двонаправленої та динамічної взаємодії між пулом статевих стероїдних гормонів та архітектонікою кишкового мікробіому. У центрі цієї взаємодії перебуває концепція «естроболому» — специфічного функціонального кластера мікробних генів, продукти яких здатні метаболізувати естрогени та модулювати їхню системну активність. Бактерії естроболому здійснюють декон’югацію гормональних сполук, перетворюючи їх на біологічно активні форми, які можуть повторно абсорбуватися в системний кровотік. Таким чином, мікробіота виконує роль своєрідного «регуляторного реле», здатного як підтримувати фізіологічний рівень гормонів, так і поглиблювати їхній дефіцит. Настання менопаузи супроводжується різким зниженням рівня ендогенних естрогенів, що стає пусковим механізмом для масштабного мікробного переформатування. Змінений мікробіом втрачає здатність до ефективної рециркуляції гормонів, що створює «хибне коло»: низький рівень естрогенів погіршує стан мікробіоти, а дисбіотична мікробіота ще більше знижує ефективність будь-якої пероральної гормональної підтримки через нестабільність процесів активації у шлунково-кишковому тракті. Саме тому розуміння функціонування естроболому стає критичним аргументом на користь вибору методів терапії, що забезпечують стабільну концентрацію естрадіолу незалежно від варіативності кишкової екосистеми.
Читати статтю
С. І. Жук "Менструальний біль: нові дані про приховані механізми дисменореї та причини терапевтичної резистентності у підлітків і жінок репродуктивного віку"
Сучасне розуміння дисменореї виходить за межі класичної простагландин-опосередкованої моделі й розглядає її як мультифакторний нейроендокринно-імунний больовий фенотип. Ключову роль у цьому процесі відіграють зниження рівня прогестерону наприкінці циклу, активація циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) із надмірним синтезом простагландинів — PGF2α і PGE2, а також участь прозапальних цитокінів, які посилюють сенситизацію ноцицепторів і сприяють формуванню маткової гіперскоротливості та ішемії. Додатковими патогенетичними механізмами є активація ліпооксигеназного шляху з утворенням лейкотрієнів, а також явище метаболічного «шунтування» арахідонової кислоти при інгібуванні ЦОГ. Це може частково пояснювати недостатню ефективність нестероїдних протизапальних препаратів у частини пацієнток. Також описано ознаки оксидативного дисбалансу, який асоціюється з порушенням мікроциркуляції та посиленням больового синдрому. Важливим елементом сучасної концепції є центральна сенситизація, яка формує хронічну підвищену чутливість до болю та пояснює прогресування симптомів і їхню резистентність до стандартної терапії. У клінічному контексті це потребує виключення ендометріозу за наявності прогресування болю, диспареунії або міжциклічних симптомів.
Читати статтю
В. Е. Абдуллаєв, Є. В. Сливка "Гіперандрогенія: системний синдром чи локальна дисфункція? Клінічні підходи, що трансформують стратегію ведення пацієнток"
Сучасні уявлення про гіперандрогенні стани свідчать, що їх не можна розглядати лише як оваріальну чи надниркову патологію або локальну дисфункцію стероїдогенезу. Накопичені дані підтверджують мультифакторну модель, яка поєднує генетично детерміновані особливості стероїдного обміну, периферичну (яєчникову та/або надниркову) гіперпродукцію андрогенів і системну нейроендокринну дизрегуляцію. Особливий інтерес становлять центральні механізми контролю на рівні гіпоталамічних і супрагіпоталамічних структур, які беруть участь у формуванні пульсативної секреції гонадотропін-рилізинг гормону та вторинної ЛГ-домінантної дисрегуляції, пов’язаної з лютеїнізувальним гормоном. Водночас наразі невирішеним залишається питання первинності цих змін: чи є центральні нейроендокринні порушення першопричиною, чи вони формуються вторинно у відповідь на периферичні метаболічні та стероїдні сигнали. Саме ця невизначеність визначає сучасну концепцію синдрому полікістозних яєчників — як системного гетерогенного синдрому з кількома патогенетичними осями, а не єдиного органоспецифічного захворювання. У межах цієї моделі терапія має бути не лише симптоматичною, а патогенетично обґрунтованою та багаторівневою.
Читати статтю
John A White, Nicole HTM Dukers-Muijrers, Christian JPA Hoebe, Chris R Kenyon, Jonathan DC Ross, Magnus Unemo "ЄВРОПЕЙСЬКІ НАСТАНОВИ, 2025: "Діагностика та лікування хламідійної інфекції (Chlamydia trachomatis)""
Інфекція, спричинена Chlamydia trachomatis, що передається статевим шляхом, залишається поширеною у світі та найчастіше має безсимптомний перебіг. Європейська настанова 2025 року з лікування інфекцій, спричинених C. trachomatis, узагальнює сучасні показання до діагностики й терапії. Документ містить рекомендації щодо тестування при урогенітальній та екстрагенітальній локалізації, зокрема із використанням зразків, самостійно відібраних пацієнтами; підкреслює необхідність застосовувати лише валідовані тести ампліфікації нуклеїнових кислот для лабо-
раторного підтвердження діагнозу; а також визначає препарат першої лінії терапії. Окремо розглядаються недостатність доказової бази та обмежена цінність загального скринінгу на інфекцію C. trachomatis серед безсимптомних осіб.
Обсяг документу - 8 шпальт.
Читати статтю
Lourdes Capito, Aris Antsaklis, Sanjay Gupte "ЗАЯВА FIGO щодо косметичної генітальної хірургії"
Косметична (естетична) генітальна хірургія охоплює різні процедури, що передбачають хірургічну зміну вульвовагінальної анатомії з естетичних міркувань у жінок без структурних або функціональних порушень. Зростання попиту на такі процедури зумовлене впливом медіа та онлайн-контенту, які посилили уявлення про те, що певний вигляд геніталій не відповідає ідеалізованому естетичному стандарту. Водночас бракує переконливих доказів, а кількість опублікованих досліджень є обмеженою, щоб підтвердити твердження про безпечність та ефективність косметичної генітальної хірургії. Міжнародна федерація гінекологів та акушерів (FIGO) заявляє, що для акушерів-гінекологів є етично неприйнятним рекомендувати, виконувати ці процедури або направляти пацієнток для їх проведення. Жінки повинні отримувати консультування та бути поінформованими про те, що ці процедури не мають медичних показань і пов’язані з потенційними ризиками.
Обсяг документу - 3 шпальти.
Читати статтю
КОНСЕНСУС Австралазійського товариства з питань діабету під час вагітності, 2025 "Скринінг, діагностика та класифікація гестаційного діабету"
У контексті глобальної епідемії ожиріння та цукрового діабету гестаційний цукровий діабет та інші форми гіперглікемії під час вагітності трапляються дедалі частіше. Гіперглікемія під час вагітності асоціюється з коротко- та довгостроковими ускладненнями як для жінки, так і для її дитини. Оновлені консенсусні рекомендації 2025 року Австралазійського товариства з питань діабету під
час вагітності (Australasian Diabetes in Pregnancy Society, ADIPS) оновлюють настанови щодо скринінгу, діагностики та класифікації гіперглікемії під час вагітності на підставі наявних доказових даних.
Обсяг документу - 6 шпальт.
Читати статтю
