Статті
В. І. Медведь "ПЕРЕДНЄ СЛОВО"
Читати статтю
О. М. Юзько, Т. А. Юзько "Допоміжні репродуктивні технології при лікуванні безпліддя в Україні "
Згідно статистичного звіту МОЗ, у 2023 році в Україні виконано 33364 циклів допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя (ДРТ). Частота настання вагітності на 100 розпочатих циклів ДРТ склала 32,41 %, в результаті чого народилося 9885 дітей.
Читати статтю
В. І. Медведь "Клініка екстрагенітальної патології вагітних — якісно нова і єдина клінічна дисципліна"
Клініка екстрагенітальної патології вагітних — це таке поєднання акушерства та внутрішньої медицини, яке породжує якісно нову клінічну дисципліну. Від звичайної акушерської клініки її принципово відрізняють об’єктивні розбіжності інтересів матері і плода; суттєві відмінності материнського і перинатального ризиків та складність, а іноді неможливість вибору оптимальної тактики, взаємоприйнятної для матері та плода. Відмінності клініки екстрагенітальної патології вагітних від терапевтичної чи профільної клініки внутрішньої медицини полягають у: специфічному складі хворих і відповідних особливостях структури захворюваності; короткотерміновості та скінченності клінічних цілей, яких має досягти лікар; винятковій складності оцінки співвідношення користь/ризик фармакотерапії та інших інтервенцій; значних обмеженнях діагностичних і лікувальних можливостей. В статті детально проаналізовано витоки й наслідки усіх вищеперелічених особливостей, наведено клінічні приклади. Пріоритет створення прообразу сучасної клініки екстрагенітальної патології вагітних належить Україні в особі нашого видатного
вченого академіка Миколи Стражеска. Започатковані ним традиції продовжуються й розвиваються сьогодні. Кожну вагітну з тяжкою чи складною неакушерською патологією спільно ведуть два лікарі — акушер-гінеколог та інтерніст, спеціаліст з екстрагенітальної патології вагітних. Таких фахівців необхідно готувати за спеціальною програмою в умовах активно функціонуючого стаціонарного відділення подвійного профілю.
Читати статтю
С. І. Жук, В. Е. Абдуллаєв "Багатофакторні механізми прогестеронової резистентності: подолання терапевтичних викликів "
Прогестеронова резистентність є основним бар’єром для ефективної гормональної терапії в гінекології. Її формування обумовлене комплексним впливом багатьох механізмів, серед яких ключову роль відіграє дисрегуляція клітинних сигнальних шляхів, що призводить до зниження
експресії активної ізоформи B рецептора прогестерону. Це знижує чутливість тканин до прогестерону і зумовлює клінічну неефективність гормональної терапії у значної частини пацієнток. Дієногест (Савіс) демонструє достані клінічні ефекти, частково за рахунок впливу на ці сигнальні каскади та відновлення рецепторної активності. Однак у деяких випадках резистентність зберігається, що свідчить про необхідність комбінованих і таргетованих підходів. Комплексне розуміння молекулярних механізмів резистентності сприятиме розвитку більш персоналізованих і ефективних терапевтичних стратегій.
Читати статтю
О. А. Ночвіна "Трансдермальна менопаузальна терапія естрогенами та серцево-судинна безпека: від фармакокінетики до клінічної практики"
Трансдермальна менопаузальна терапія естрогенами (Лензетто) демонструє високу ефективність та безпеку при лікуванні симптомів менопаузи, зокрема вазомоторних розладів. Фармакокінетично спрей створює локальне депо у дермі, забезпечуючи поступове та контрольоване надходження естрадіолу в системний кровотік без ефекту першого проходження крізь печінку, що зменшує утворення неактивних метаболітів та факторів, які впливають на гемостаз. Клінічні дані свідчать, що трансдермальна терапія модулює структуру та якість ліпопротеїнів, впливаючи на їх кардіометаболічні властивості. Такий ефект відкриває нові перспективи для пом’якшення серцево-судинного ризику у жінок у постменопаузі, особливо тих, хто потребує низьких і контрольованих системних доз естрогену. Трансдермальний спрей гарантує точне дозування, комфорт і мінімальний контакт із активною речовиною, підвищуючи зручність терапії.
Читати статтю
Ю. М. Мельник "Вендіол у жінок із надлишковою масою тіла та метаболічними порушеннями: клінічні аспекти та критерії вибору"
Вендіол — комбінований пероральний контрацептив (КПК) з ультранизькою дозою етинілестрадіолу (15 мкг) та гестоденом (60 мкг) — демонструє високу контрацептивну ефективність, метаболічну безпеку та добру переносимість у жінок із надлишковою масою тіла та окремими метаболічними порушеннями. Фармакокінетичні переваги гестодену включають 100 % біодоступність, стабільні концентрації у плазмі та мінімальні гормональні коливання, що знижує ризик естрогензалежних побічних ефектів. Режим 24+4 підвищує прихильність до лікування, покращує контроль циклу та знижує ризик овуляції при пропуску прийому таблеток порівняно з кла-
сичним режимом 21/7. Відповідно до критеріїв прийнятності ВООЗ, Вендіол може застосовуватись у жінок із зайовою масою тіла (індекс маси тіла < 30), контрольованим цукровим діабетом 2 типу без судинних ускладнень та при коригованій дисліпідемії.
Читати статтю
Настанова Королівського коледжу акушерів і гінекологів Великобританії (RCOG, 2024) "ДОПОМОГА ЖІНКАМ ПРИ ПІЗНІЙ ВНУТРІШНЬОУТРОБНІЙ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА ТА МЕРТВОНАРОДЖЕННІ "
Документ, зокрема, містить такі розділи: 1) фактори ризику пізньої внутрішньоутробної загибелі плода (ПВЗУП); 2) діагностика ПВЗУП; 3) терміни та спосіб розродження при ПВЗУП; 4) індукція пологів при ПВЗУП; 5) ведення післяпологового періоду; 6) розслідування причин ПВУЗП; 7) фізичні, психологічні та соціальні аспекти допомоги при ПВЗУП; 7) консультування щодо планування майбутньої вагітності; 8) особливості тактики ведення вагітності після мертвонародження в
анамнезі. Обсяг документу - 32 шпальти.
Читати статтю
